Герої не умруть ніколи!

Герої не умруть ніколи, вони навік залишаться живі!
З плином часу ми почали забувати, яку ціну заплатив український народ за свою свободу і незалежність. На жаль, війна не обійшла нашу державу і тепер. Ще кілька років тому ми не знали багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Буремний лютий 2014 року назавжди розділив історію України на «до» і «після». Ми не звертали уваги на слова «Слава Україні!- Героям слава!», а сьогодні вони набули нового змісту. Тепер ми точно знаємо, кому вони адресовані, і ні в кого не має сумніву, що ці Герої - хлопці, котрі зі зброєю у руках захищають кордони України.
Йдуть кращі на війну, боронять Україну справжні патріоти, вони відчувають власну відповідальність за майбутнє держави, за те, щоб підступний ворог не прийшов у наші домівки. Такі хлопці впевнені в собі, у мирному житті та безстрашні в бою за світле майбутнє своєї держави. Україна - ненька, маючи таких синів, не залишиться під ярмом і гнітом чужинців, а український народ пишається Героями.
Саме таким був Володимир Юричко, учень середньої школи №3м. Самбора. Батьки виховали його патріотом, дали крила для польоту у самостійне життя, благали Бога про кращу долю для свого сина… Але куля снайпера забрала Володю у момент його бойової слави.
Майбутній лікар не готувався до війни, але на нашу землю вдерся непроханий «брат» з Півночі. Не роздумуючи, він один із перших подався захищати Україну, яку любив понад усе. Батькам повідомив, що служить санітаром, а насправді був помічником кулеметника. Він прожив лише 20, але в нього сформувалася велика національна свідомість.
На жаль, смерть забирає в першу чергу найкращих, найсміливіших, найхоробріших.
Сьогодні, 3 квітня 2024р,, Володі виповнилося б 30 років. День народження Володі для всіх нас - іспит совісті, день, коли кожен повинен запитати у себе: «А що я зробив для свого народу?»
Такі герої, як Володимир Юричко, викликають в серцях звичайних українців почуття гордості, вселяють віру у перемогу над жорстоким ворогом.
Вірю, що пам'ять про Володю, який віддав найцінніше – життя, за спокій і свободу, ніколи не вичерпається і збережеться нинішніми і прийдешніми поколіннями.
Слава і честь, вічна пам'ять і вдячність Володі!